Валентинка для моїх семикласників!

Любов — чудове почуття, чарівне,

Без нього нам у світі не прожить.

Любов живе в серцях і, диво-дивне,

Не покидає кожного й на мить.

Ми щиро любим тата, маму,

Бабусю, тітку, дядька, дідуся.

Сестричку, брата любимо так само,

Бо це ж родина в кожного уся.

А ще ми друзів любимо сердечно,

Вчимося хлопчики з дівчатками дружить.

В любові сила величезна, безперечно,

А без любові в світі не прожить.

Ми любимо свій край, ліси і луки.

І квіти любимо у вранішній росі.

І сумно стане нам в часи розлуки,

Коли ми десь роз’їдемося всі.

Чекаєм зустрічі і лічимо хвилини.

Щоб накінець всім разом бути знов.

Це дуже характерно для людини.

Оце і є свята земна любов.

Проста і світла, і така потрібна,

Яка в житті не залишає нас.

Вона в душі до сонечка подібна,

І цього сонечка в нас не погасить час.